Виконавчий директор Інституту майбутнього України Вадим Денисенко написав на своїй сторінці у ФБ: «Я впевнений, що навіть після війни потрібно продовжити заборону виїзду чоловікам за кордон ще, як мінімум, на 3 роки. Інакше ми просто не збережемося як нація.» На що одна з його читачок написала: «А як же права людини?». Вадим їй відповів: «Ми маємо зберегти націю і державу». Тобто Вадим вважає, що заради спасіння нації і держави можна порушувати права людини.
Дозволю собі не погодитися з Вадимом, що потрібно забороняти чи обмежувати чоловікам виїзд з країни на 3 роки після війни. Це може мати непередбачувані наслідки, аж до актів громадської непокори чи нового Майдану, не кажучи вже про величезні корупційні ризики. Саме за свободу воює і страждає весь український народ, саме за свободу віддають життя тисячі наших героїв військових та гинуть тисячі невинних цивільних. Тому я не підтримую цю ідею, хоча розумію щирі державницкі мотиви Вадима.
Проте, я абсолютно погоджуюся з Вадимом Денисенко, що задля спасіння нації та держави потрібно застосовувати радикальні методи, які часом можуть порушувати деякі загальноприйняті в ЄС права людини. Вважаю, що в ЄС занадто завищена планка захисту прав людини, вона значно вища, ніж, наприклад, в США чи Британії, не кажучи вже про Японію чи Сінгапур, і це серйозно нам заважає, наприклад, в боротьбі з олігархами та корупціонерами.
Таким чином, якщо мова дійсно йде про збереження нації та держави, нам потрібно в першу чергу ввести РАДИКАЛЬНІ АНТИКОРУПЦІЙНІ ЗАХОДИ, а саме: смертна кара для топ-корупціонерів, легалізація провокування та дачі хабаря, повна прозорість способу життя чиновників (декларування), і, звичайно, презумпція вини у корупційних злочинах! Я двома руками підтримав би такі порушення прав людини, тому що вони реально ефективні у боротьбі з корупцією. Впевнений, якщо ввести такі антикорупційні заходи, то вони точно і досить швидко (протягом 1-2 років) почнуть давати свої плоди, і в Україну повернуться не тільки ті, хто виїхав під час війни чи одразу після, а багато з тих, хто виїхав з України за останні 20 років. Але, як казав Лі Куан Ю: «Чистку та дезінфекцію державної системи необхідно починати з владної верхівки, ретельно та системно проходячи всі рівні влади до самого низу.» А не починати з дрібних сошок районного масштабу, які взяли хабар у 1000 грн., і кричати на всю країну про активну боротьбу з корупцією. Корупція є найнебезпечнішим ворогом для України, після росії, звичайно. Саме тому знищення, а не безкінечна боротьба, з корупціє повинна стати абсолютним пріоритетом для влади та суспільства після перемоги (під знищенням розуміється до 10% корупції, зараз 90%). Інакше, не буде ні відновлення, ні розвитку країни. Жодна реформа в жодній сфері неможлива, якщо в країні не буде знищена корупція, особливо топ-корупція у вищих ешелонах влади. Найближчим часом я напишу детальний план знищення корупції з поясненнями.
Також потрібно терміново вводити пожиттєву заборону на балотування/участь у виборах всім політикам, національного та місцевого рівнів, які були обрані до будь-яких органів влади від чи по квоті всіх заборонених в Україні партій (Партія регіонів, ОПЗЖ, Партія Шарія і так далі). Це буде реально дієвою люстрацією, а не та імітація люстрації, яка була запроваджена у 2014 році. Якби у 2014-му запровадили люстрацію з цим механізмом, то, можливо, повномасштабної агресії з боку росії не було б, тому що путін не був би так впевнений, що Медведчук та інші Шарійовці-ОПЗЖшники підготували українців до зустрічі російської армії з квітами та короваями. А хто у нас мав більшість в парламенті в той час? Правильно, Порошенко, Яценюк, Тимошенко, Ляшко і Садовий. Отже, робіть політичні висновки, панове.
А ще треба заборонити олігархам (а також їхнім найближчим родичам, керівникам їхніх підприємств, бізнес-партнерам та іншим матеріально афілійованим з ними особам) володіти чи фінансувати ЗМІ, а також займати державні посади в будь-яких органах влади (виборних чи, на які призначають).
Я можу продовжувати список необхідних радикальних заходів, але і з цього переліку зрозуміло, що я маю на увазі. Так, для реалізації цих заходів треба буде змінювати не лише багато законів, а і Конституцію, але це можливо і потрібно робити.
А тепер найцікавіше. Все вище перелічене порушує права людини в сенсі Європейської конвенції з прав людини та іншого законодавства ЄС, але, якщо ми хочемо зберегти націю та державу, нам конче потрібно все це зробити. Інакше, тобто якщо олігархи (старі і нові) будуть продовжувати доїти, а корупційна влада буде продовжувати грабувати, український народ, то дійсно з країни виїдуть всі продуктивні сили і залишаться лише пенсіонери та крадії-чиновники. Тоді точно Україна припинить свої існування і буде окупована рашистами за 3 дні.
На жаль, закони ЄС непридатні до ситуації тотальної корупції та інфільтрації російських агентів, в якій опинилася Україна. Зараз в українських умовах європейська система захисту прав людини більше захищає корупціонерів, схемщиків та зрадників, яких за європейськими законами дуже важко законно піймати, засудити та посадити, а ще важче конфіскувати награбоване ними. Хороші адвокати за великі гроші дуже вміло використовують європейське законодавство та українське, яке через євроінтеграцію все більше і більше схоже на європейське, для виправдання корупціонерів чи затягування на роки розслідувань та судових процесів, які потім зводяться нанівець.
Спочатку ми повинні навести порядок в країні, зачистити російську агентуру та знищити корупцію жорсткими радикальними методами, як це було зроблено, наприклад, в Сінгапурі, потім побудувати свою сильну і промислово розвинуту економіку, а не бути сировинним додатком, і тільки після цього відновити євроінтеграцію, адаптувати європейське законодавство та вступати в ЄС. Так, я категорично проти вступу в ЄС на цьому етапі розвитку України, я проти євроінтеграції, яка вже зараз до вступу в ЄС обмежує нас занадто толерантними, а часто шкідливими, законами ЄС. Ми повинні шукати по всьому світу та брати на озброєння ефективні методи вирішення суспільних чи економічних проблем, а не тупо і сліпо копіювати закони ЄС, які нам зараз явно не підходять.
Про геополітичні, юридичні, демографічні, економічні та інші недоліки вступу України в ЄС я напишу окремий текст, а цей пост має на меті на концептуальному рівні заявити, про те, що нам потрібно відмовитися від шаблонів, одним з яких є євроінтеграція, а взяти на озброєння національний (не етно) прагматизм, здоровий глузд та логіку, і рішуче, інколи навіть радикально, діяти в інтересах українського народу та України. Вступ в ЄС автоматично не зробить Україну процвітаючою, це зможемо зробити виключно ми самі. Членство в ЄС, навпаки, буде гальмувати нашу позитивну трансформацію та цементувати нашу економічну відсталість та корумпованість.
Розумію, що багато наших співгромадян, яких 20 років заганяли в ментальну парадигму – якщо не в ЄС, то в росію – захочуть гнівно прокоментувати цей текст і звинуватити мене в зраді, колаборанстві з ворогом та зраді ідей Майдану. Але, як досвідченій юрист, напишу на випередження. По-перше, Революція Гідності була не за ЄС, а за ГІДНИСТЬ та СПРАВЕДЛИВІСТЬ, яких, на жаль, немає в країні і досі. І, по-друге, я відповідально заявляю, що я палкий патріот незалежної унітарної (ніякий Кримсько-татарських автономій) України, відповідно, я абсолютно переконаний, що Росія є нашим історичним екзистенціальним ворогом, з яким не може бути ніякий союзів, навпаки, потрібна «бетонна стіна» на кордоні і 100% готовність ЗСУ до нового нападу, Крим – український, Путін хло і т.д.
Так, я проти вступу України в ЄС, але я за створення більша м’якого, ніж ЄС, оборонно-економічного союзу з США та Великобританією, які першими і найбільше нам допомогли у цій війні. Чи вийде створити такий союз? Не знаю. Але є підстави (заяви топ-політиків обох країн) вважати, що це цілком можливо. У всякому разі потрібно спробувати, приклавши до цього максимум зусиль. Про створення такого союзу напишу детальніше згодом.
Отже, що робити для збереження нації і держави після перемоги? Назву лише 5 основних пріоритетів.
1. Офіційно і публічно призупинити євроінтеграцію, таким чином звільнивши нас від зобов’язання бездумно копіювати закони ЄС. Терміново почати перемовини про створення союзу з США та Великобританією.
2. Почати приймати/змінювати закони, які потрібні на даний час Україні, а не країнам ЄС з їхніми завищеними вимогами до захисту прав людини та захисту своєї економіки.
3. Законодавчо запровадити радикальні механізми боротьби з корупцією, олігархами та зрадниками, які перелічені вище.
4. Запровадити в країні МЕРИТОКРАТІЮ, це значить що вся кадрова політика в державі повинна здійснюватися на доброчесності, здібностях та досягненнях кандидатів на державні посади, а не на кумівстві (непотизмі), хабарях та партійній чи особистій лояльності до президента (його найближчого оточення), до міністра чи губернатора. Про меритократію напишу окремий текст.
5. Створити максимально сприятливі умови для бізнесу та інвестицій (реформувати суд, знизити податки та спростити їх сплату і звітність, прибрати тиск правоохоронців, лібералізувати трудові відносини тощо).
Ці 5 пріоритетів звичайно йдуть після головного пріоритету – ВСЕ ДЛЯ ФРОНТУ, ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ. Про це також напишу окремий текст.
